- розпиляний
- —————————————————————————————розпи́лянийдієприкметниквід: розпиля́ти
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпиляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпи/ляно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обапіл — пола, ч. 1) Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж. 2) Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева … Український тлумачний словник
пиляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пиляти 1). 2) у знач. прикм. Виготовлений за допомогою пиляння; розпиляний на частини … Український тлумачний словник
плениця — і, ж., зах. Розпиляний надвоє стовбур будівельного дерева … Український тлумачний словник